|
Сомнамбула - Александр Грайцер
"Ничто"? - Михаил Бузин
Мы -не боги - Любовь,Володенко - Бледных
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Проповеди :
Заблудшие души. - Олег Хуснутдинов
Написано после прочтения отвратных публикаций на сайте - материалов А.Храмова "Религиозная заслуга Ницше" и В.Богуславского "Всем религиозникам посвящается". Думаю, мы еще услышим о воинских подвигах, испытаниях, выпавших на долю разных лжеверующих, но каждый готовит свой путь страданий себе сам. Мы уже видели и жили в том государстве, которое рушило храмы веры православной, и уничтожало правых верою. Этому уже 2007 лет. Поэтому нас не удивишь ни ложью, ни ненавистью, ни скрежущей злобой и пеною у рта, все это и врачи наблюдают, и правые священники. Связанность и одержимость - болезнь страшная. Сначала они кричат - Я убью Учителя! Потом в страхе - только Он - над всеми и во всем, потом исчезают как мглистый туман...
Каждому по его вере и как можно больше благсоловений! Теология :
Музыка в Богослужении - Виктор Бурдак
Эта статья, крик моей души! Прошу всех читателей прочитать внимательно. То с чем мы сталкиваемся в современной музыке не просто выдумка, но вопиющая к нашим душам реальность. Моя молитва, что бы Господь открыл сердца читателей для принятия данного материала. Проза :
Ясени - Мучинский Николай
Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є. |
