Прочитано 13081 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 4,83
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Кратко написано, но точно и красиво. Божьих Вам благославений!
Angelos
2006-12-08 13:15:43
Чудесные строки,любви Божьей к детям Его.
Благословенний вам
kamille
2006-12-08 23:33:36
Как всегда, красиво.
Спасибо!
Светлана Касянчик
2006-12-09 04:44:37
Прекрасно. Кратко, точно и образно. Чувствуется простор.
Ромэн
2006-12-11 16:24:31
Может всё-таки реальнее было написать: "В ПЫЛЬ придорожных сорняков"? Вы это не обдумывали? Комментарий автора: Спасибо, обдумывала, первоначально была пыль, но в слове - соль - вся соль.
Нина
2008-07-31 09:19:02
Красивый и лаконичный стих!
А финал так и просто замечательный:
И над склоняющим колени,
Блестит короною звезда.
Потрясающий образ! Благословений, Светлана!
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
